Дослідники з Інституту обчислювальної космології Даремського університету за допомогою суперкомп’ютера провели найбільш детальне на сьогодні моделювання процесу формування Місяця. Отримані результати дозволили висунути альтернативну теорію походження супутника планети.
Результати проведеного моделювання опубліковані у журналі Astrophysical Journal Letters, а коротко про них повідомляє Phys.org. Популярна теорія свідчить, що Місяць утворився близько 4,5 мільярда років тому внаслідок космічної катастрофи. Попередні дослідження показали, що великий, розміром з Марс, об’єкт під назвою Тейя врізався в молоду Землю. Вирвані з обох об’єктів уламки з часом злилися воєдино і утворили Місяць.
Проте в останні роки з’явилося багато нових даних, що базуються на аналізі місячного ґрунту. Вони ставлять під сумнів популярну теорію. У новому дослідженні вчені використовували всі відомі дані місячних спостережень та за допомогою суперкомп’ютера змоделювали сотні різних сценаріїв зіткнень. Вони варіювали кут і швидкість зіткнення, а також маси й обертання двох тіл, що стикаються.
Їхньою метою був пошук найбільш оптимального сценарію, який міг би логічно пояснити існуючі зараз параметри системи Земля — Місяць. Зокрема, наукові дані говорять про те, що склад ґрунту Місяця подібний до земного. А ось фрагментів, які мали дістатися йому від Тейї, знайдено дуже мало.
Моделювання з високою роздільною здатністю показало, що більшість Місяця, ймовірно, сформувалася відразу після гігантського зіткнення. Це означає, що вирвані із Землі та Тейї уламки розплавилися набагато меншою мірою, ніж передбачалося досі. Отже, Місяць був сформований практично миттєво з одного великого шматка, вирваного потужним ударом із Землі.
До речі, ця теорія проливає нове світло на іншу давню загадку. Якщо відштовхуватися від стандартної теорії, то можна очікувати, що Місяць у моменти найбільшого свого зближення із Землею має піддаватися потужному впливу гравітації нашої планети. Ці приливні сили, як мінімум, повинні виривати з поверхні Місяця великі шматки породи. Але насправді земне тяжіння жодного видимого руйнівного впливу на супутник не справляє. Можливо, від руйнування Місяць рятує саме те, що його склад дуже близький до земного.
