Люди зі схожими обличчями мають схожу структуру ДНК — відкриття генетиків

У таких людей часто збігалися зріст, вага, набір шкідливих звичок і навіть рівень новоутворень.

Відомо, що найбільшу подібність мають гени людей, які перебувають у спорідненості між собою. Однак нещодавно команда генетиків з Дослідницького інституту імені Хосепа Каррераса в Барселоні (Іспанія) зробила ще одне відкриття: люди зі схожими обличчями мають схожу структуру ДНК. Стаття про це була опублікована в журналі Cell Reports.

Колекція Брюнеля

Не секрет, що саме наші гени впливають на зовнішній вигляд. Але донедавна не було статистики, наскільки генетично близькі люди, які мають схожість між собою.

Вчені вирішили використати колекцію знімків, зібрану фотографом Франсуа Брюнелем із Монреаля. Брюнель із 1999 року шукав у всьому світі двійників, тобто людей з великим ступенем зовнішньої подібності. У результаті він створив мінімалістичні чорно-білі портрети близько 250 пар схожих між собою людей, які проживають у 32 містах по всій земній кулі. Фотограф нерідко знайомив своїх «клієнтів» і робив їхні спільні знімки.

Частина з них (а саме 16 пар) погодилися брати участь у дослідженні. Фахівці взяли в них зразки ДНК, мікрофлори та інших біоматеріалів, а також вивчили стан їхнього здоров’я. Крім того, вони виміряли рівень генної активності. Що ж до знімків, то їх піддали обробці за допомогою трьох нейромереж.

Подібності та відмінності

Проаналізувавши 19 тисяч варіацій генної структури, автори дослідження дійшли висновку, що у 9 з 16 пар двійників значна частина будови генів збігалася. При цьому в них часто збігалися зріст, вага, набір шкідливих звичок і навіть рівень новоутворень.

Брюнель, збираючи свою «колекцію двійників», зауважив, що такі «близнюки» мають схожі інтереси та захоплення. Дві дівчини, наприклад, як з’ясувалося, у різний час зустрічалися з тим самим хлопцем. А ще дві, не змовляючись, з’явилися у фотомайстерню Брюнеля, де мали вперше зустрітися одна з одною, майже в однаковому одязі та в окулярах з оправою однієї форми.

Тим часом, як виявили іспанські дослідники, склад мікрофлори та рівень активності низки генів у таких “двійників” можуть суттєво відрізнятися.

Не лише спадковість!

На думку вчених, такі дані все ж таки несподівані, коли йдеться про неспоріднених індивідів, які до того ж часом проживають у різних кінцях планети.

Результати дослідження вказують на те, що на людські характеристики, як зовнішності, так і способу життя, впливає безліч генів, і не тільки тих, що передаються у спадок.

Практичне застосування ця інформація може знайти в галузі криміналістики.

«Ці відомості допоможуть судмедекспертам проводити реконструкцію зовнішності підозрюваних за їхньою ДНК, а також визначати за фотографіями характерні для них набори мутацій», — вважає директор Інституту імені Хосепа Каррераса Манель Естельє.