Сатурн, без сумніву, є однією з найвідоміших планет Сонячної системи завдяки його надзвичайно красивим кільцям. Однак Сатурн є не єдиною планетою з кільцями в нашій системі, щось подібне є і у Нептуна. Однак кільця Нептуна надзвичайно тонкі і практично невидимі у звичайних умовах, і лише надзвичайні здібності телескопа James Webb дозволили нам побачити ці кільця у всій їх красі. Все це є дуже яскравою демонстрацією того, що телескоп James Webb дуже корисний не тільки для вивчення далеких планет, зірок, туманностей і галактик, але і для досліджень наших найближчих космічних околиць.
Наведене тут зображення Нептуна було зроблено камерою NIRCam у діапазоні майже інфрачервоного світла із довжинами хвиль від 0.6 до 5 мікрон. Це наклало на знімок своєрідний відбиток, сам Нептун не має звичного для всіх синього відтінку, який йому надає висока концентрація метану в атмосфері. Цей газоподібний метан інтенсивно поглинає інфрачервоне світло, утворюючи темні ділянки на зображенні. А вже метанові крижані хмари, що відбивають сонячне світло, формують яскраві білі ділянки поверхні.
Протягом останніх 30 років ми лише зрідка мали можливість побачити слабкі кільця Нептуна через те, що ця планета віддалена від Сонця на відстань, що в 30 разів перевищує відстань. між Сонцем і Землею” – розповідає Хайді Хаммель (Heidi Hammel), один із членів наукової групи, що працює з телескопом James Webb, – “І це є першим разом в історії астрономії, коли ми змогли поглянути на це в інфрачервоному діапазоні і побачити все в найдрібніших деталях”.
Ще однією пам’яткою даного знімка є найбільший супутник Нептуна – Тритон, який видно як дуже яскраву точку, розташовану вище і лівіше за зображення Нептуна. Навіть з урахуванням того, що Нептун має 14 відомих на сьогоднішній день супутників, на частку Тритона припадає 99.5 відсотків від них, супутників, сумарної маси. А ближче до Нептуна можна побачити й інші супутники – Галатею, Наяду, Телассу, Ларису, Деспіну та Протею.
Також на знімку видно те, що фахівці НАСА називають екваторіальною лінією, яскраву область, яка формується переміщенням атмосфери Нептуна. Зазначимо, що планета має досить товсту атмосферу, розділену на кілька шарів по вертикалі, що містять різні концентрації водню, гелію та метану. Атмосфера Нептуна досить динамічна, в ній є безліч хмар, дмуть сильні вітри і вирують урагани. У районі екватора планети теплі гази, що сильніше світяться в інфрачервоному діапазоні, піднімаються вгору і формують яскраву кільцеву область.
На жаль, через особливості орбіт і взаємного розташування Землі та Нептуна, на цьому знімку майже не видно області Північного полюса цієї планети. Проте в районах, які видно і близькі до Північного полюса, вчені спостерігають “інтригуюче підвищення яскравості”, природа якої поки що незрозуміла. А на Південному полюсі є потужний вихор і хмари, що циркулюють навколо нього.
