Міжнародна команда дослідників вперше створила топографічні карти Червоної планети, які, насправді, надають нові дані на користь теорії існування древнього океану на Марсі.
Дослідження опубліковано в журналі Journal of Geophysical Research: Planets and Nature Geoscience, а коротко про нього розповідає Science Alert. У рамках попередніх робіт було представлено вже чимало доказів того, що близько 3,5 мільярда років тому на Марсі могла бути поверхнева рідка вода.
В останні роки вчені знаходять все більше свідчень того, що вода була там у великих обсягах. Зокрема, ударний кратер Джезеро вважається стародавнім пересохлим озером, з’єднаним із великою річкою. І ось у новому дослідженні вперше була створена топографічна карта, що доводить, що на Червоній планеті в давнину міг існувати гігантський океан. За оцінками вчених, він міг покривати площу сотні тисяч квадратних кілометрів.
Дослідники зробили титанічну роботу, звівши воєдино дані багатьох попередніх марсіанських місій. В результаті їм вдалося нанести на карту понад 6500 кілометрів хребтів, які, ймовірно, є слідами давніх річок. Крім того, на карту нанесені цілі пояси підводних каналів – каналів, що залишилися від підводних течій на морському дні.
“Великим нововведенням, яке ми наводимо в цій науковій статті, став розгляд Марса з погляду його стратиграфії та його осадових відкладень, – каже геолог Бенджамін Карденас з Університету штату Пенсільванія. – На Землі ми наносимо на карту історію водних шляхів, спостерігаючи за відкладеннями, які формувалися з плином часу. Ми називаємо це стратиграфією. З її допомогою можна зрозуміти і виміряти зміни, які відбувалися на Землі. Те саме ми зробили і в цій роботі, але для Марса”.
Базою для вчених стали дані орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter, надіслані на Землю ще 2007 року. Для аналізу основних параметрів річкових хребтів Марса команда створила власний метод вимірювань. Насамперед область дослідження охопила топографічну депресію, відому як регіон Еоліс Дорса (Aeolis Dorsa).
Цей регіон на Марсі давно привертає увагу вчених тому, що на ньому добре видно сліди численних та значних рельєфних змін. Багато чого тут, пояснює Карденас, свідчить про значне підвищення рівня моря та швидке переміщення гірських порід річками. Вважається, що на сьогоднішній день регіон Еоліс Дорс містить найбільш концентровану колекцію річкових хребтів на Марсі.
“Що відразу спадає на думку як один з найбільш важливих моментів, так це те, що існування океану такого розміру означає більш високий потенціал для існування життя, – говорить Карденас. – Це також говорить нам про древній клімат Марса і його еволюцію. Грунтуючись на На цих висновках, ми тепер знаємо, що в історії Червоної планети мав бути досить теплий період, коли атмосфера була досить щільною, щоб підтримувати таку кількість рідкої води на поверхні одноразово».
